Краєзнавчі читання імені о. Петра Лебединцева - Видавництво "Яніна", офіційний сайт

Перейти к контенту

Главное меню:

Євген Чернецький, кандидат історичних наук

15 років Краєзнавчим читанням імені о. Петра Лебединцева:
ідея і її реалізація


12 лютого 1998 р. відбулися перші Краєзнавчі читання ім. Петра Лебединцева. 13 лютого 2014 р. – ми беремо участь вже у ХХ Читаннях. Говорячи про Краєзнавчі читання (далі – КЧ), ми маємо на увазі дві події – зустріч краєзнавців із виступами і дискусіями, а також публікацію останніх.
Ідея проведення в Білій Церкві Краєзнавчих читань народилася під час товариських зустрічей, що часто відбувалися в другій половині 1990-х рр. на тогочасній квартирі О. В. Стародуба (вул. А. Кримського, 2, кв. 138). У цих зустрічах брали участь як білоцерківські краєзнавці, так і наші колеги з сусідніх райцентрів (наприклад, Леонід Лащенко з Таращі). Дуже часто вони обмежувалися лише господарем помешкання, Олександром Ярмолою і автором цього тексту. Найчастіше обговорювалися проблеми минувшини Білої Церкви і Білоцерківщини. В цьому середовищі і з’явилася ідея проведення краєзнавчих зустрічей з виступами та їхньою наступною публікацією. Виникла ідея назвати ці зустрічі Краєзнавчими читаннями. Тоді ж було усвідомлення, що сама назва читань мала б популяризувати в Білій Церкві одного з наших призабутих на той час істориків. Серед пропозицій було й ім’я протоієрея Петра Гавриловича Лебединцева. На його користь було чимало аргументів:

1) Лебединцеву належали перші досить великі статті про історію Білої Церкви, в яких він торкнувся дуже широкого кола питань – фактично окреслив напрямки майбутніх досліджень, що тривають досі;
2) краєзнавча діяльність Петра Гавриловича була різнобічною (збирання і публікація переказів, письмових джерел, археологічні дослідження, пам’яткоохоронна, педагогічна і видавнича діяльність), що було і є дуже близьким білоцерківським краєзнавцям на зламі ХХ – ХХІ століть;
3) у реаліях другої половини ХІХ ст. о. Петро належав до українофільської частини православного духівництва та був пов’язаний зі Старою Громадою і колом “Киевской Старины”, що цілком відповідало нашим пошукам гідного патрона для білоцерківського краєзнавства.


Поза тим Лебединцев лишався невідомим для широкого загалу білоцерківців і це слід було виправити. Такі думки і аргументи привели до кристалізації назви – Краєзнавчі читання імені Лебединцева. Слід відзначити, що назва цього краєзнавчого форуму має два варіанти, що пов’язано з видавничо-правовими колізіями. Ось як звучить ця назва на титулах виданих брошур:

– Краєзнавчі читання імені П. Г. Лебединцева (І-ІІ – 1998 р.);
– Краєзнавчі читання імені о. Петра Лебединцева (ІІІ-ХІХ – 1998-2013 рр.).

Саме другий варіант назви став традиційним.

Маючи ідею, слід було приступити до її реалізації. Було усвідомлення, що логічним місцем проведення Краєзнавчих читань має бути Білоцерківський краєзнавчий музей. Саме тому ця ідея була обговорена з його директором Людмилою Михайлівною Діденко і тогочасним заступником директора по науці Валентиною Анатоліївною Коломієць та отримала з їхнього боку цілковиту підтримку. Завдяки цьому порозумінню і розпочалося проведення Краєзнавчих читань:

– 1998: І, ІІ, ІІІ;
– 1999: IV;
– 2000: V, VI;
– 2002: VII;
– 2011: VIII, IX;
– 2012: X, XI, XII, XIII, XIV;
– 2013: XV, XVI, XVII, XVIII i XIX.

Впродовж цих років змінювався склад організаторів Читань. Так, організаторами І Читань виступили Білоцерківський краєзнавчий музей, Білоцерківська міська організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури та Товариство охорони старожитностей Київщини. Вже до ІІ Читань коло організаторів доповнилося відділом культури Білоцерківського міськвиконкому і Централізованою бібліотечною системою м. Біла Церква, до ІІІ – Білоцерківським відділенням Українського геральдичного товариства (певний час називалося Білоцерківською крайовою організацією УГТ), а до IV – Білоцерківським міськрайонним об’єднанням ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка і Білоцерківсько-Таращанською радою з проблем тюркологічних досліджень. У такому складі організаторів були проведені V, VI та VII Читання. Після перерви (2003-2010) склад організаторів значно скоротився і з 2011 р. у ньому фігурують Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації (назва змінювалася через реорганізації), Білоцерківський краєзнавчий музей, Білоцерківська міська організація Українського товариства охорони пам’яток історії і культури та Товариство охорони старожитностей Київщини.

В організаційному відношенні Краєзнавчі читання також зазнали значних змін. У 1998-2002 рр. вони відбувалися у т. з. Зеленому залі на першому (напівпідвальному) поверсі музею, де не має вікон. З 2011 р. читання проходять у добре освітленому, дуже затишному Конференц-залі на четвертому поверсі, якого ще не існувало в попередній період. Саме в Конференц-залі вперше на читаннях виступи почали ілюструвати з допомогою відеопроектора, який Музей використовує під час проведення конференцій. Відповідно змінилася й атмосфера читань. Додамо, що в 1998-2002 рр. читання вів Є. Чернецький (іноді разом з В. Коломієць), а з 2011 р. їх веде Л. Діденко, за її відсутності спочатку В. Коломієць, потім В. Петренко, а іноді і Є. Чернецький.

Змінювався і склад оргкомітету КЧ. З 1998 р. у його складі незмінно лишаються лише директор Білоцерківського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук Людмила Діденко (голова) та завідувач відділу інформаційно-краєзнавчої роботи Білоцерківської міської ЦБС, кандидат історичних наук Євген Чернецький. Важлива роль, яка особливо посилилась в другий період Читань, належала в оргкомітеті заступникам директора з наукової роботи (БКМ). Цю посаду в 1998-2012 рр. займала Валентина Коломієць, а з 2012 р. її обіймає Вікторія Петренко. В 1998-2002 рр. до оргкомітету також входили Валерій Репрінцев і Олексій Стародуб (обидва на той час працювали в БКМ) та Олександр Ярмола (ТОСК). Починаючи з ІІ КЧ до оргкомітету увійшла також Вікторія Бондаренко (відділ культури) і Петро Красножон (директор міської ЦБС).

Вже з ІІІ КЧ згадані особи складали загальну раду оргкомітету, а в складі останнього був також створений видавничий (постійнодіючий) комітет, що займався, як видно з назви, публікацією матеріалів читань. До нього увійшли художник Олександр Дмитренко, письменник Володимир Іванців та вже згадані краєзнавці О. Стародуб, Є. Чернецький і О. Ярмола. Малюнки Дмитренка прикрашають обкладинки читань того періоду, Іванців редагував тексти, а троє останніх були відповідальними за, відповідно, текст, макет та фінансування.

В 1998-2002 рр. оргкомітет попередньо збирав від бажаючих теми доповідей, з яких складалася анкета, що поширювалася на чергових Читаннях. Присутні мали відмітити будь-яку кількість зазначених у анкеті цікавих їм тем і передавали її ведучому чи одному з членів оргкомітету. Наприкінці Читань оголошувалися результати голосування і присутні вже знали, яка тема чи теми будуть виголошені наступного разу. Окрім виступів на читаннях виголошувалися також повідомлення, які пропонувалися учасниками напередодні. Чимало виступів і повідомлень супроводжувалися дискусією, яку зазвичай нотував О. Стародуб. Потім ці нотатки додавалися до публікацій. Існувала також практика друкування нотаток, що передавалися по залу під час читань. Ці дані не лише дозволяють відчути атмосферу читань 1998-2002 рр., але й мають наукову цінність. Наприклад, під час І Читань О. Ф. Дмитренко атрибутував портрет графа Костянтина Браницького з приватної колекції, з’ясувавши, що йдеться про малюнок І. Н. Крамського.
З 2011 р. оргкомітет зберігає традиційну структуру і так само складається із загальної ради і видавничого комітету. На VIII і IX КЧ до ради входили Діденко, Коломієць, Чернецький і Ярмола, а до комітету – ті ж окрім Ярмоли. Перед Х КЧ зі складу ради був виведений Ярмола, перевантажений службовими обов’язками у БНАУ. Між Х і ХІ КЧ Коломієць замінила Петренко. Нарешті між XIV і XV КЧ до складу видавничого комітету була введена Світлана Поплавська (БКМ), яка фактично займалася КЧ і перед цим.
Відновлення КЧ у 2011 р. відбулося за ініціативи кандидата філософських наук Олександра Ярмоли. Враховуючи досвід першого періоду, вирішено було спростити організаційні заходи. Відмовилися від визначення тем шляхом голосування. Натомість почали просто приймати заявки від бажаючих виступити. Також вирішено було відмовитися від поділу на виступи і повідомлення, роблячи акцент на, по можливості, невеличких виступах. Поза тим всю видавничу роботу взяв на себе Музей, з чим і було пов’язане скорочення членів оргкомітету. До втрат другого періоду слід віднести практичну відсутність у публікаціях матеріалів читань фіксування дискусії. Досить часто вона неважлива, але часом учасники доповнюють виступи дуже цікавими думками, даними, які збагачують виступи і тому практику публікації дискусії (хоча б у вигляді нотаток про особливо важливі думки) варто було б відновити. Найважливішим здобутком другого періоду є регулярність КЧ, які проводяться що два місяці (іноді період між читаннями доводиться корегувати з огляду на свята та конференційний план БКМ).

Починаючи з перших КЧ оргкомітетом поіменно фіксуються їхні учасники. У 1998-2002 рр. він публікувався під назвою “Компут”, а з 2011 р. – “Присутні”. Завдяки цим даним ми маємо можливість досліджувати персональний склад учасників читань. Тут зауважимо лише, що кількість учасників коливається в межах від 9 (ІІІ КЧ) до 29 (XVI КЧ), але найчастіше йдеться про близько 20 учасників.
Краєзнавчі читання стали майданчиком для двох дискусій, що вийшли за рамки обговорення одного виступу.
Перша з цих дискусій стосувалася графського титулу Браницьких. Полеміка з цього приводу почалася на ІІ Краєзнавчих читаннях (23 квітня 1998 р.) у зв’язку з виступом Валерія Репрінцева “Чи належав Ф.-К. Браницький до гербу Корчак”. На наступних читаннях тема Браницьких, яка часто піднімалася учасниками у своїх виступах і повідомленнях, призводила до продовження дискусії про права цього роду на графський титул. Нарешті на VI Читаннях (27 квітня 2000 р.) суперечки з цього приводу вилились у диспут, під час якого відбулися два виступи, а саме Євгена Чернецького (“Хто і коли надав гетьманові Браницькому графський титул”) та Валерія Репрінцева (“Франциск-Ксаверій Браницький: отримання ним графського титулу”). В ході диспуту Чернецький відстоював позицію про відсутність диплому на графський титул у Францишка-Ксаверія Браницького та аналізував обставини, за яких останній почав самочинно титулуватися графом. Натомість Репрінцев розглядав традиційні перекази, що побутують на тему графського титулу Браницьких у середовищі цієї родини та вважав, що якийсь з них і є вірним, хоча точно визначити монарха, який надав гетьманові Браницькому відповідний диплом, наразі неможливо через втрату необхідних архівних джерел.

Друга дискусія стосувалася постаті начальника пожежної охорони в Білій Церкві в передвоєнний період і за часів німецької окупації міста М. Базюка. Початок дискусії поклала книжка О. Пікуля, Є. Чернецького, О. Ярмоли “Історія пожежної справи Білої Церкви”, видана в 1999 році [1]
. Вже під час редагування тексту, яким займався, зокрема О. Стародуб, увиразнилася відмінність у трактуванні останнім та автором відповідного розділу О. Ярмолою деяких важливих подій в житті Базюка. У зв’язку з виступами на читаннях, що були пов’язані з періодом німецького окупації (1941-1944 рр.), час від часу спалахували дискусії щодо постаті Базюка. Нарешті на V Читаннях (24 лютого 2000 р.) Стародуб виступив з повідомленням на тему “З історії Білоцерківської пожежної команди (1930-1940 роки) за спогадами М. І. Ковбаси та книгою “Історія пожежної справи Білої Церкви” (критичний погляд)”. В цьому виступі Стародуб продовжував відстоювати свої погляди про міфічність плану місцевих радянських органів щодо створення комуністичного підпілля в Білій Церкві вже за часів здачі міста в 1941 р. та участі Базюка в його реалізації. Ярмола опонував такій позиції Стародуба. Несподівана актуалізація цієї дискусії відбулася на ІХ Читаннях (22 грудня 2011 р.) завдяки виступу В. Коломийця на тему “До питання про деякі обставини “знешкодження” колишнього начальника пожежної охорони РВ НКВС М. Базюка”.

До дискусійних певною мірою можна віднести і виступ В. Іванціва на ІІІ Краєзнавчих читаннях (1 жовтня 1998 р.) на тему “Рецидиви радянських стереотипів у сучасному краєзнавстві”. У цьому виступі Іванців вдався до нищівної критики книжки “Біла Церква: шлях крізь віки”. Проблема з віднесенням цього виступу до дискусійних полягає в тому, що власне дискусії не відбулося у зв’язку з тим, що учасники Читань були цілком згодні з твердженнями та оцінками доповідачем згаданого видання.
Значення Краєзнавчих читань найкраще ілюструють результати. На цей момент у рамках проекту видано 115 статей, які охоплюють дуже широке тематичне коло. Аналіз тематики цих публікацій фіксує дослідження білоцерківськими краєзнавцями соціальної та військової історії, археології, іконографії, архівознавства, музеєзнавства, нумізматики, сфрагістики, краєзнавчого руху та пам’яткоохоронної діяльності, біографістики, генеалогії, некрополістики, топоніміки, етнографії, антропонімії, а також історії релігій, культури, науки і освіти, резиденцій і парків, преси і видавничої діяльності, економіки, спорту та кримінального світу. На сторінках “Краєзнавчих читань” публікувалися також критика та спогади.

Загалом авторське коло Краєзнавчих читань складається з 24 дослідників. Авторська активність у межах І – ХІХ КЧ має такий вигляд (вказана цифра означає кількість публікацій кожного з авторів у межах виданих КЧ):

24 – Є. Чернецький; 18 – О. Стародуб; 12 – О. Ярмола; 10 – В. Павлюченко; 9 – А. Бондар; по 6 – С. Бурлака, В. Коломиєць, О. Мартиненко, В. Перерва; по 4 – В. Репрінцев, А. Сорокун, Н. Тряпіцина; 3 – С. Козлова; по 1 – О. Алфьоров, М. Биба, Л. Діденко, П. Зінченко, В. Іванців, В. Коломієць, О. Нестеров, О. Потильчак, О. Раков, Р. Семінченко, О. Шишуліна.


Краєзнавчі читання перекинули своєрідний місток від краєзнавців радянських часів (наприклад, на КЧ виступав загальновідомий у Білій Церкві другої половини ХХ ст. М. Биба) до молодих дослідників, які зараз роблять свої перші кроки.
Підсумовуючи 15-річчя Краєзнавчих читань імені о. Петра Лебединцева, слід відзначити, що краєзнавчому середовищу Білої Церкви вдалося створити цікаве дослідницьке явище, своєрідну кузню краєзнавців-пошуковців. Цей краєзнавчий форум дозволяє оперативно винести на загальне обговорення важливі знахідки, а завдяки публікації матеріалів читань – увести їх до наукового оберту, збагатити наше знання про минувшину рідного краю та передати його прийдешнім поколінням. Безумовно Краєзнавчі читання слід розвивати, для чого наш час дає багато можливостей. Подбаймо про це!

Додаток. Каталог статей, виданих у І – ХІХ Краєзнавчих читаннях

І КЧ. – 12 лютого 1998 р.

  • Коломієць В. Про порядок організації “Краєзнавчих читань”. – С. 10.

  • Репрінцев В. Костянтин Браницький. Маєтки – за науку. – С. 24-38.

  • Чернецький Є. Білоцерківські храми в історії міста. Свято-Миколаївський храм у XVII – початку XVIII ст. – С. 10-24.

  • Чернецький Є. Два надгробки з кладовища Свято-Миколаївського храму. – С. 41-42.

  • Чернецький Є. Про історичне коріння ідеї “Краєзнавчих читань” ім. Петра Лебединцева. – С. 8-10.

  • Ярмола О. Документ кінця 1920-х років про білоцерківські поховання Потоцьких і Браницьких. – С. 40-41.

  • Ярмола О. Стара синагога в Білій Церкві. До проблеми охорони пам’яток в 1920-х – на початку 1930-х років. – С. 38-40.


ІІ КЧ. – 23 квітня 1998 р.

  • Козлова С. 125 років Південно-Західного Відділу Російського Імператорського Географічного Товариства. – С. 53-57.

  • Нестеров О. Червоний терор на Київщині в роки громадянської війни. – С. 57-61.

  • Репрінцев В. Чи належали графи Браницькі до гербу “Корчак”. – С. 30-35.

  • Стародуб О. До питання про походження сучасної назви м. Біла Церква. – С. 7-29.

  • Чернецький Є. Дещо про білоцерківське родове козацтво у XVIII ст. – С. 35-38.

  • Чернецький Є. Скарга білоцерківця Лясковського з приводу українських п’єс. – С. 38-40.

  • Ярмола О. Короткий нарис діяльності Відділу культури і освіти при Управлінні Бургомістра м. Білої Церкви (1942 р.). – С. 40-53.


ІІІ КЧ. – 1 жовтня 1998 р.

  • Іванців В. Рецидиви радянських стереотипів у сучасному краєзнавстві. – С. 13-20.

  • Козлова С. До 100-річчя Київського Політехнічного інституту. – С. 23-24.

  • Спогади Олександра Ракова. – С. 33-34.

  • Стародуб О. До історії білоцерківського осередку видавничого товариства “Час”. – С. 21-23.

  • Чернецький Є. Будівництво Білоцерківського замку: спроба реконструкції основних подій. – С. 5-13.

  • Ярмола О. Перший державний орган охорони пам’яток на Білоцерківщині (до 78-ї річниці створення). – С. 24-29.

  • Ярмола О. Преса Білоцерківщини періоду окупації 1941-1943 років. Хроніка Білоцерківського краєзнавчого музею 1941-1942 рр. за матеріалами газети “Дзвін”. – С. 29-32.


ІV КЧ. – 4 березня 1999 р.

  • Діденко Л., Стародуб О., Чернецький Є. Сучасне та майбутнє Білоцерківського краєзнавчого музею (до проблеми збереження та розвитку надбань музеєзнавства півдня Київщини). – С. 8-12.

  • Зінченко П. Розвиток освіти в сільських школах Васильківського повіту Київської губернії (за “Киевскими епархиальными ведомостями”). – С. 27-29.

  • Козлова С. Альбом членів “вівторків” Миколи Костомарова. – С. 29.

  • Стародуб О., Чернецький Є. Стародавній переказ з білоцерківського Заріччя на ґрунті пороських антропонімічних матеріалів. – С. 12-23.

  • Чернецький Є. Мандрівні спудеї та білоцерківські парафіяльні школи в системі їх мандрів. – С. 23-27.

  • Ярмола О. Знищення єврейського кладовища в м. Білій Церкві під час німецької окупації (1943 р.). – С. 29-33.


V КЧ. – 24 лютого 2000 р.

  • Биба М. Хрест на Заріччі. – С. 59-60.

  • Коломиєць В. Проблема радянських військовополонених з точки зору національної політики Третього Рейху. Дослід окремої долі. – С. 55-59.

  • Перерва В. П. Г. Лебединцев і започаткування масової церковно-приходської освіти на Білоцерківщині. – С. 29-41.

  • Репрінцев В. Організація правління та ведення господарства в парку “Олександрія” та Зимовому палаці. Витрати на їх утримання з кінця ХІХ ст. по 1918 р. – С. 18-28.

  • Семінченко Р., Ярмола О. Культові речі з фондів Білоцерківського музею (перша половина 1943 р.). – С. 44-48.

  • Стародуб О. З історії Білоцерківської пожежної команди (1930-1940 роки) за спогадами М. І. Ковбаси за книгою “Історія пожежної справи Білої Церкви” (критичний погляд). – С. 48-55.

  • Чернецький Є. Білоцерківська фортеця: окремі епізоди історії (1665 р.). – С. 8-18.

  • Чернецький Є. Лист С. Дроздова до М. Грушевського. – С. 41-42.

  • Ярмола О. До питання про долю білоцерківських поховань Потоцьких і Браницьких. – С. 42-44.


VІ КЧ. – 27 квітня 2002 р.

  • Перерва В. Динаміка розвитку церковно-приходської освіти на Білоцерківщині в другій половині ХІХ ст. – С. 33-38.

  • Потильчак О. Нацистський окупаційний режим на Білоцерківщині в історико-краєзнавчих дослідженнях. – С. 41-47.

  • Репрінцев В. Франциск-Ксаверій Браницький: отримання ним графського титулу. – С. 12-16.

  • Стародуб О. Перебування Богдана Хмельницького у Білій Церкві та її окрузі (1648-1657 рр.). – С. 18-32.

  • Чернецький Є. Хто і коли надав гетьманові Браницькому графський титул? – С. 6-12.

  • Ярмола О. Білоцерківський обласний державний історичний архів Київської області в 1940 – на початку 1941 рр. – С. 38-40.


VІІ КЧ. – 2002 р.

  • Не видані.


VІІІ КЧ. – 18 жовтня 2011 р.

  • Бондар А. Маловідомий документ часів голодомору 1946-47 рр. у Білій Церкві. – С. 20-23.

  • Мартиненко О. Білоцерківське військове піхотне училище. – С. 24-26.

  • Стародуб О. Київські анархісти, жиди та поліція. – С. 30-34.

  • Стародуб О. Помилковий слух, що став приводом для вимоги вкладів з ощадної каси в Білій Церкві. – С. 27-29.

  • Чернецький Є. До історії білоцерківської родини Шпінелів. – С. 5-9.

  • Ярмола О. Білоцерківська поліція (1941 р.). – С. 10-19.


ІХ КЧ. – 22 грудня 2011 р.

  • Бондар А. Релігійна ситуація в Білій Церкві в кінці 70-х на початку 80-х рр. ХХ ст. – С. 17-19.

  • Коломиєць В. До питання про деякі обставини “знешкодження” колишнього начальника пожежної охорони РВ НКВС М. Базюка. – С. 32-35.

  • Павлюченко В. “Дружній” та “Царський” сади в парку “Олександрія” за результатами польових досліджень 2001-2009 рр. – С. 20-27.

  • Сорокун А. Нові мезо-неолітичні пам’ятки Південної Київщини. – С. 5-12.

  • Чернецький Є. Кілька спостережень щодо київського кола Лебединцевих (за метричними книгами 1860-х рр.). – С. 13-16.

  • Ярмола О. Спогади німецького офіцера про розстріли в Білій Церкві у перші місяці війни. – С. 28-31.


Х КЧ. – 24 лютого 2012 р.

  • Бондар А. Атеїстична кампанія у Білій Церкві 70-х – початку 80-х рр. ХХ ст. (за документами міському КПУ). – С. 31-38.

  • Мартиненко О. Історія фотоіндустрії Білої Церкви у радянські часи та роки незалежності. – С. 39-43.

  • Сорокун А. Мезо-неолітичні місцезнаходження Рокитнянського району (за матеріалами досліджень М. Ю. Брайчевського 1947 року). – С. 5-10.

  • Стародуб О. Відміна спашного мита в Білоцерківському маєтку графів Браницьких. – С. 11-25.

  • Чернецький Є. Чародій із Северинівки Білоцерківського графства (1787 р.). – С. 26-30.


ХІ КЧ. – 24 квітня 2012 р.

  • Бондар А. Антисемітська кампанія у Білій Церкві на початку 1980-х рр. (за документами Білоцерківського міськкому КПУ). – С. 39-43.

  • Бурлака С. І. Біла Церква періоду окупації: за матеріалами допитів начальника Білоцерківської поліції Томасевича М. В. – С. 32-38.

  • Павлюченко В. Образ святого Георгія у період князювання Ярослава Мудрого. – С. 13-16.

  • Повідомлення військових священиків про розстріли дітей в Білій Церкві у серпні 1941 року. Переклад О. Ярмоли. – С. 27-31.

  • Сорокун А. Вагові гирки часів Київської Русі з фондів Білоцерківського краєзнавчого музею. – С. 5-12.

  • Стародуб О. Велика білоцерківська пожежа 1798 року. – С. 25-26.

  • Чернецький Є. Метричні книги Білоцерківського костьолу (друга половина XVIII – початок ХХ ст.). – С. 17-24.


ХІІ КЧ. – 26 червня 2012 р.

  • Бондар А. Суспільно-політична ситуація в Білій Церкві після визволення від нацистської окупації 1944 р. (за документами міськвиконкому та міськкому КПУ). – С. 49-67.

  • Бурлака С. Органи місцевої влади та їх керівники під час нацистської окупації в Білій Церкві: архівні матеріали. – С. 35-48.

  • Павлюченко В. Залізні вироби літописного Торчеська, оздоблені кольоровим металом, із колекції Білоцерківського краєзнавчого музею. – С. 5-8.

  • Сорокун А. “Особлива група” кераміки з околиць с. Дибинці ІІІ чв. ХХ століття. – С. 27-30.

  • Стародуб О. Початок електрифікації Білої Церкви в перші десятиліття ХХ століття. – С. 31-34.

  • Чернецький Є. Шляхта в маєтках графів Браницьких: рід Лявве (XVIII – початок ХХ ст.). – С. 9-26.


ХІІІ КЧ. – 3 вересня 2012 р.

  • Бондар А. Петро Січенко (Олекса Мальчук) – провідник Ставищанської та Білоцерківської ОУН. – С. 40-43.

  • Коломиєць В. На поклик пам’яті. – С. 35-39.

  • Павлюченко В. Хімічний склад та внутрішня будова ювелірних виробів ХІ-ХІІІ ст. з літописного Торчеська. – С. 5-9.

  • Перерва В. Неспокійний наступник о. Петра Лебединцева (протоієрей о. Олександр Мацкевич). – С. 20-30.

  • Стародуб О. До історії земельних відносин на теренах Білоцерківського графства наприкінці XVIII століття. – С. 10-19.

  • Чернецький Є. Нумерація будинків у Білій Церкві (ХІХ-ХХ ст.). – С. 31-34.


ХІV КЧ. – 29 листопада 2012 р.

  • Бурлака С. Протидія політиці Голокосту: на прикладі Білої Церкви. – С. 34-36.

  • Коломиєць В. Центр міста чи село? (До питання про число популяцій білоцерківської містечкової агломерації). – С. 37.

  • Мартиненко О. Місце розташування Білоцерківського стрілецько-кулеметного училища. – С. 38-42.

  • Павлюченко В. Цікава знахідка з с. Буки Сквирського району (фрагмент колта – сегмент головного убору ХІ-ХІІІ ст.). – С. 5-7.

  • Перерва В. Білоцерківщина в церковному житті Вселенського православ’я. – С. 16-26.

  • Стародуб О. Вплив земельних і міжетнічних відносин на розвиток промисловості в Білій Церкві у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – С. 27-33.

  • Чернецький Є. Татаро-генуезький аспр з с. Буки Сквирського району як джерело до пізньосередньовічної історії Поросся. – С. 8-15.


ХV КЧ. – 31 січня 2013 р.

  • Бондар А. Скаутський (Пластунський) рух у Білій Церкві (1917-1922 рр.). – С. 45-56.

  • Бурлака С. Підпільна організація антибільшовицького повстанського руху в Україні – “Козача Рада Правобережної України”: історіографія. – С. 57-63.

  • Коломиєць В. З історії розкрадання музейно-архівної збірки Браницьких. – С. 31-44.

  • Павлюченко В. Колекція ювелірних прикрас підгірцівської культури IV-V ст. до нашої ери з фондів БКМ. – С. 5-8.

  • Перерва В. Біла Церква у церковно-шкільній “революції” Київської митрополії другої половини ХІХ ст. – С. 20-30.

  • Стародуб О. Отримання колишнього Білоцерківського староства у власність великим коронним гетьманом Францишком-Ксаверієм Браницьким. – С. 11-19.

  • Чернецький Є. Білоцерківська сторінка в історії битви під Віднем 1683 р. – С. 9-10.


ХVІ КЧ. – 28 березня 2013 р. – Частина 1

  • Коломиєць В. Рокований епізод сумної долі колекції Болсуновського, як ілюстрація до історії формування радянських музейних фондів. – С. 33-42.

  • Павлюченко В. Срібні та бронзові прикраси черняхівської культури ІІ-IV ст. з новонадходжень у фонди БКМ. – С. 5-7.

  • Перерва В. Православне духовенство в житті графині Олександри Василівни Браницької. – С. 14-25.

  • Стародуб О. Нове з історії храму святителя Миколая міста Біла Церква. – С. 26-32.

  • Чернецький Є. До історії осадництва на теренах Білоцерківщини в другій половині XVI ст. (с. Великополовецьке). – С. 8-13.


ХVІ КЧ. – 28 березня 2013 р. – Частина 2

  • Бондар А. Формування “Окремого Загону Січових Стрільців” у Білій Церкві (серпень – листопад 1918 р.). – С. 5-29.

  • Мартиненко О. Білоцерківський військовий аеродром (Гайок) в 1941-1944 рр. – С. 37-50.

  • Тряпіцина Н. Випуск 1939 року школи № 3 м. Біла Церква. – С. 30-36.


ХVІІ КЧ. – 20 червня 2013 р.

  • Бондар А. Січові Стрільці Білої Церкви (листопад 1918 – лютий 1919 рр.). – С. 30-46.

  • Бурлака С. Сповідь перед розстрілом (матеріали допитів учасника Козацької Ради Правобережної України Миколи Лозовика, 1922 р.). – С. 47-64.

  • Павлюченко В. Культові металеві вироби ХІ-ХІІІ ст. з новонадходжень у фонди БКМ. – С. 5-7.

  • Стародуб О. До історії земельних відношень між графами Браницькими та Білоцерківським кагалом. – С. 19-29.

  • Тряпіцина Н. Білоцерківська гімназія 1942-1943 рр. у спогадах О. Я. Губрій. – С. 65-66.

  • Чернецький Є. Монети з монограмою імператора Романа IV Діогена на Пороссі (кінець ХІ – початок ХІІ ст.). – С. 8-10.

  • Шишуліна О. Хід дослідження місцезнаходження битви під Гострим Каменем та ролі князя Костянтина-Василя Острозького в організації повстання Северина Наливайка. – С. 11-18.


ХVІІІ КЧ. – 26 вересня 2013 р.

  • Бурлака С. Вирок у справі учасників Козачої Ради Правобережної України (за матеріалами ГДА СБУ). – С. 26-42.

  • Мартиненко О. 22-га Білоцерківська окружна школа молодших авіаційних спеціалістів (ОШМАС) у 1935-1997 рр. – С. 43-55.

  • Павлюченко В. Ювелірна справа у літописному Торчеську (ХІ – ХІІІ ст.) за дослідженнями новонадходжень 2012-2013 рр. у фонди БКМ. – С. 5-6.

  • Стародуб О. Історик-сходознавець Володимир Тізенгаузен та Біла Церква. – С. 15-17.

  • Тряпіцина Н. Перебування Івана Нечуя-Левицького в Білій Церкві: перекази і документи. – С. 18-25.

  • Чернецький Є. Антропологічні, археологічні та етнографічні дослідження Київської губернії у багатотомному виданні “Zbiór wiadomości do antropologii krajowej” (остання чверть ХІХ ст.). – С. 7-14.


ХІХ КЧ. – 19 грудня 2013 р.

  • Алфьоров О. Печатка Ярослава-Іоанна Святополковича-Михаїловича. – С. 15-21.

  • Мартиненко О. Початок розвитку авіаційної стаціонарної бази в Білій Церкві (1911-1941 рр.). – С. 29-43.

  • Павлюченко В., Чернецький Є. Вислі печатки ХІ-ХІІ ст. з с. Мала Сквирка Білоцерківського району. – С. 5-14.

  • Стародуб О. Заснування військового майданчика № 5 у м. Біла Церква. – С. 25-26.

  • Тряпіцина Н. Спроби виживання під час Голодомору 1932-1933 рр.: Біла Церква та округа. – С. 26-28.

  • Чернецький Є. Подання кандидатів і священиків на парафії Білоцерківського графства наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. – С. 22-24.


Посилання:

[1]
Пікуль О., Чернецький Є., Ярмола О. Історія пожежної справи Білої Церкви. Біла Церква, 1999. 191 с.

на початок сторінки

 
Назад к содержимому | Назад к главному меню Flag Counter