Правобережна шляхта - Видавництво "Яніна", офіційний сайт

Перейти к контенту

Главное меню:

Правобережна шляхта

каталог > Books teka
 

Правобережна шляхта. Кінець XVIII – перша половина XIX ст.
Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія.
(видання 2-ге, виправлене та доповнене)

Обсяг: хх сторінок
70х100/16 (175х245 мм)
Оправа:
тверда палітурка

ISBN
966-8545-66-5

 

Вартість: 80,00 грн.

 

Анотація


Категорія: "Генеалогія", емографія"
Серія: "Шляхта України"

У книзі досліджується соціальна історія правобережної шляхти протягом кінця XVIII – першої половини XIX ст. Найбільше уваги приділено процесам легітимації та декласації дрібної шляхти Волині, Київщини та Поділля, російському законодавству та урядовим заходам щодо інкорпорації цієї кількасоттисячної групи до соціальної структури Російської імперії. Дослідження доповнене списком, що конкретизує родовий склад легітимованої шляхти Правобережжя.
Видання адресоване науковцям, краєзнавцям, всім, хто досліджує шляхетські родоводи.

 
 

Зміст

Переднє слово
Від авторів

І. Шляхта Правобережної України: від інкорпорації до декласації (1793 – 1845 рр.)
1. Перші кроки інкорпорації правобережної шляхти до російського дворянства (1793 – 1801 рр.)
2. Інкорпорація та юридична декласація частини шляхти (1801 – 1826 рр.)
3. Політична декласація шляхти (1826 – 1839 рр.)
4. Заснування і регламентація діяльності Центральной коммисии, высочайше учрежденной для рассмотрения действий дворянских депутатских собраний губерний Киевской, Волынской и Подольской (1840 – 1845 рр.) 53
5. Соціальні наслідки діяльності Центральної ревізійної комісії

ІІ. Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої перевірила Центральна ревізійна комісія (1840 – 1845 рр.)

Організація списку
Позначення та скорочення в списку
Список
Адміністративний поділ Правобережної України (середина ХІХ століття)


 
 

Переднє слово

Репрезентована робота є спробою масштабної кодифікації легітимованої шляхти за перші десятиліття панування Російської імперії на теренах Правобережної України. Метою данного історичного дослідження є реконструкція родового складу шляхти через аналіз діловодства Центральної ревізійної комісії.
Потужний потенціал джерельної бази Центрального державного історичного архіву України у м. Києві дозволив продемонструвати антропонімійне коріння тисяч шляхетських родин, адже “Список” складається з понад 19000 позицій.


Для такої реконструкції авторами були використані офіційні алфавіти перевірки дворянських прав родів Київської, Волинської та Подільської губерній, що були підготовлені для генерал-губернатора Центральною ре-візійною комісією за підсумками своєї діяльності.
Це величезний комплекс джерел, історичну значущість яких важко переоцінити, хоча вони охоплюють лише частину шляхетського загалу. Маються на увазі верхні прошарки дрібної шляхти, що в більшості тримали землю на різних видах тимчасового права. Ці роди ввійшли до орбіти імперського впливу через дворянські депутатські зібрання та в майбутньому стали так званими дворянами другого розряду.


Автори вдаються до ретельного аналізу складного та специфічного  процесу легітимації й декласації місцевої шляхти за умов поступового нівелювання імперською адміністрацією регіональних відмінностей правобе-режних губерній у першій половині XIX століття.
Пропонована реконструкція демонструє не лише вузьке застосування цих джерел для генеалогічніх та біографічних студій, але й розгляд ширшої проблематики соціальних досліджень Правобережжя.
Впевнена, що подане дослідження стане в нагоді науковцям та користувачам документної інформації при подальших опрацюваннях архівних джерел.
Ольга Музичук

 
 

Від авторів

У липні 1998 року, перебуваючи у Вільнюсі завдяки Літній школі Варшавського університету, в одного з нас відбулася довга розмова з проф. Даніелем Бовуа. Після неї постало питання: правобережна шляхта – хто вона? загалом прийшла чи місцева? Того ж року відбулися знайомства з польськими видявцями-геральдистами Мар’яном і Вальдемаром Павловичами та Романом Сьверчкем, які посилили зацікавлення цим питанням та мрію укласти якнайповніший список шляхетських родин Правобережної України. Глибші студії засвідчили необхідність ретельного дослідження шляхти історичних мікротериторій. Цей задум визрів і в другого з нас. Опрацювання генеалогій шляхти Білоцерківського староства неминуче привело до потреби ширшого розгляду проблеми. З часом нагромаджувався досвід, який засвідчив збереження досить повної, хоча й складної за структурою, джерельної бази цієї проблеми. Її можна було б окреслити як кодифікацію родового складу шляхти України. Співпраця продемонструвала, що навіть спроба одним поглядом охопити весь шляхетський загал Правобережжя потребує багаторічних дослідницьких зусиль та спеціальної видавничої програми. Перша публікація з широко задуманої серії засвідчила неможливість її реалізації поза співпрацею кількох дослідників.
Для створення книги, яку читач тримає зараз у руках, важливими були творчі контакти з багатьма дослідниками, яких не можемо не згадати з вдячністю. Серед них:

Адам Бєняшевський (Познань)
Анджей Бєрнат (Варшава)
Станіслав Думін (Москва)
Славомір Гужинський (Варшава)
Генрік Ґмітерек (Люблін)
Михаїл Катін-Ярцев (Москва)
Вітольд Клачевський (Люблін)
Руслан Кондратюк (Житомир)
Антоні Крушевскі (Ель Пасо)
Стефан Кучинський (Варшава)
Кімітака Матсузато (Саппоро)
Лєшек Пудловський (Будапешт)
Едмундас Рімша (Вільнюс)
Леонід Тимошенко (Дрогобич)
Вєслав Цабан (Кельце)
Валентина Шандра (Київ)
Ральф Шатковскі (Росток)
Наталя Яковенко (Київ)
Еугеніуш Янас (Люблін)
та багатьом іншим, хто свідомо чи й несвідомо впливав та прискорював нашу роботу.

Під час підготовки видання дуже цінними були поради та допомога Наталії Черкаської та Олексія Стародуба. Значну технічну підтримку дослідження здійснив Олександр Винарський. Насамкінець сердечно дякуємо за всебічне сприяння колективу Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, зокрема Ользі Музичук, Людмилі Демченко, Оксані Михайловій та іншим. Без підтримки Сергія Винарського цій книзі взагалі б не судилося побачити світ.

 
 

на початок сторінки

 
 
Пошук на сайті
Назад к содержимому | Назад к главному меню Flag Counter